Уже з назви зрозуміло, проходять вони простіше та менш вимогливо, ніж торги. Правил для їх здійснення і справді не так багато, але й досі деякі з них спантеличують замовників. Наприклад, як питання, чи публікувати проєкт договору.
Нещодавно Агентство ефективних рішень надіслало листа до замовника з Івано-Франківська з проханням виправити порушення — він не оприлюднив проєкт договору у спрощеній закупівлі. Уже наступного ранку його уповноважена особа телефонував аналітикам Агентства. Розлючено він повідомив, що не погоджується, що у спрощеній закупівлі потрібно щось оприлюднювати, зокрема і проєкт договору. Мовляв, якщо експерти його не переконають (а стаття 10 Закону його чомусь не переконувала), то оприлюднювати проєкт договору не буде.
З етичних міркувань ми вирішили не називати замовника, бо за результатами спілкування він все ж виправив порушення, подякував за консультації, вибачився за підвищений тон та зізнався, що здійснював спрощену закупівлю вперше. Оскільки відсутність проєкту договору у спрощеній закупівлі — це поширене порушення і трапляється ледь не щодня, ми вирішили виокремити це питання у блог.
Чим замовник керувався, стверджуючи (помилково), що проєкт договору публікувати не має:
- частина 3 статті 14 Закону не зобов’язує замовника публікувати проєкт договору;
- замовник не зобов’язаний нічого додатково оприлюднювати, окрім оголошення про проведення спрощеної закупівлі;
- все наведене вище йому підтвердили під час телефонних дзвінків на гарячі лінії майданчика та ДП “Прозоро”, принаймні в цьому нас запевняв УО замовника.
Чому публікувати потрібно
І справді, оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі не передбачає розроблення та затвердження замовником тендерної документації. Тому немає і вимог до неї. Також необов’язкове і застосування кваліфікаційних та інших вимог до учасників спрощеної закупівлі. Проте вимоги до предмета закупівлі замовник може визначати або завантажуючи окремі файли до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, або в електронній формі з окремими полями в Prozorro. Це підтверджує у своїх роз’ясненнях Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.
Частина 3 статті 14 Закону не зобов'язує оприлюднювати проєкт договору. Водночас публікувати його у спрощеній закупівлі зобов’язує інша норма — пункт 2 частини 1 статті 10 Закону. Зокрема, вона встановлює, що оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проєкт договору про закупівлю замовник повинен опублікувати в системі не пізніше, ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій.
Це підтверджує і ДП “Прозорро” у роз’яснювальних матеріалах на сайті “Інфобокс.Prozorro”. Там наголошують, що разом з оголошенням про закупівлю замовникам потрібно одразу публікувати і проєкт договору, чого не було в допорогових закупівлях.
Практично завжди замовники погоджуються з цим порушенням, коли ми у зверненнях на нього вказуємо, майже одразу виправляють його та дякують за зауваження. Дуже рідко списують це на збій на майданчику. Але бувають і курйозні ситуації. Наприклад, КП "Водоканал Чоп" по телефону пояснив відсутність проєкту договору у спрощеній закупівлі тим, що на підприємстві зникло світло. Але, мабуть, найнезвичніша причина неоприлюднення проєкту договору у спрощеній закупівлі була у виконкому Івано-Франківської міської ради — псевдозамінування адмінбудівлі. Замовник пояснив, що поліція зобов’язала працівників покинути приміщення, що і завадило одразу опублікувати проєкт договору.
Часто консультуючи замовників, ми в Агентстві ефективних рішень помітили, що вони припускаються одних і тих самих помилок. Особливо, коли закупівлі у замовника починають здійснювати працівники-початківці. Для тих, хто проводять спрощену закупівлю вперше, принагідно нагадаємо, про що ще варто пам’ятати, щоб не зашпортатись при проведенні СЗ:
- Тільки уповноважені особи можуть проводити спрощені закупівлі, тендерний комітет їх не здійснює (ч.1 ст.11 Закону; п.35 ч.1 ст.1 Закону).
- Замовник сам за власним бажанням може визначити, чи розглядатиме він товари-еквіваленти, якщо у вимогах до предмету закупівлі містяться посилання на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі (ч.4 ст.14 Закону). Водночас наступна частина цієї ж статті закріплює заборону дискримінації учасників спрощеної закупівлі (ч.5 ст.14 Закону).
- Згідно з частиною 7 статті 14 замовник протягом одного робочого дня зобов’язаний надати роз’яснення на звернення учасників спрощеної закупівлі в Prozorro та/або внести зміни до оголошення про проведення спрощеної закупівлі, та/або вимог до предмета закупівлі. Ця ж частина статті 14 закріплює правила внесення змін до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
- Для початку розгляду пропозицій у спрощеній закупівлі достатньо, щоб хоча б один учасник надав пропозицію (ч.8 ст.14 Закону).
- Договір, укладений за результатами спрощеної закупівлі, є договором про закупівлю у розумінні Закону (п.6 ч.1 ст.1 Закону). Це відрізняє спрощену закупівлю від допорогової. Тому договір за результатами проведення спрощеної закупівлі укладається згідно з вимогами статті 41 Закону (ч.15 ст.14 Закону). Також на нього розповсюджуються обмеження щодо зміни його істотних умов, що визначені у частині 5 статті 41.
- Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (ч.15 ст.14 Закону). Потрібно не забути опублікувати договір та всі додатки до нього протягом трьох робочих днів з дня його укладення (п.10 ч.1 ст.10).
А ще замовнику потрібно публікувати повідомлення про внесення змін до договору та зміни до договору у випадках, передбачених частиною п’ятою статті 41 цього Закону — протягом трьох робочих днів з дня внесення змін (п.11 ч.1 ст.10). Та публікувати звіт про виконання договору про закупівлю — протягом 20 робочих днів з дня закінчення строку дії договору про закупівлю або його виконання сторонами, або його розірвання (п.12 ч.1 ст.10).
- У спрощеній закупівлі не застосовується функціонал 24 години на виправлення помилок, а також система не визначає аномально низьку ціну в аукціоні спрощеної закупівлі.
Від себе ж додамо, запровадження спрощених закупівель — безсумнівно один з найвагоміших внесків так званої другої закупівельної революції. Адже тепер вони вийшли з тіні отримали шанс на більшу економію. Завдяки пониженню порогу закупівель у системі, тепер значно рідше зустрічається дроблення предметів закупівлі.
Тож з днем народження, спрощені закупівлі!
ОЛЬГА СИМЧИЧ
*Вперше опубліковано та підготовлено для DOZORRO
Продовжуємо надавати технічну допомогу містам та нашим захисникам
Зокрема, придбали та передали перші чотири безпілотники на Житомирщину.
